Роман Возняк, dobavki.ua, Львів
Ми займаємось продажем вітамінів і дієтичних добавок. Цільова аудиторія - люди, які шукають щось нове, прогресивні, які відмовляються від антибіотиків. Є спортсемни, які слідкують за своїм здоров’ям. Зараз маємо 50 тисяч товарів. І на ринку це зараз середня кількість, скоро цього буде мало. Почалося все зі спорту. Ми купили інтернет-магазин спортивного харчування, вирішили продавати не тільки для спортсменів. Попали в хвилю, коли це стало дуже модним. Це було десь три роки тому.
Спочатку наш магазин був на Shop-Script Webasyst, мав досить тюнінгований шаблон. Через зміни у гуглі ми впали в видачі, і вирішили зробити магазин на Промі. Було дуже прикольно, умови були лайтові, не такі, як зараз. За 8 тисяч ти мав повністю магазин з топовим дизайном. І ми почали перепродавати в основному під замовлення. Так, що людина замовляє, чекає пару днів - і ми привозимо. І так набили пул клієнтів. Потім ми зрозуміли, що Пром ставить свої рамки, тому почали робити ще один магазин - dobavki.ua, який ще, в принципі, досить повільно працює, але це гра в довгу. Ми зрозуміли, що того функціоналу, що на Промі, нам не стає, ми не можемо повноцінно працювати з командою, яка в нас є. Там не було ніякої автоматизації: ти можеш зробити все вручну, але для цього треба витратити купу часу - вибрати замовлення, перевести статуси, слідкувати. Тоді, коли ми це робили, там було ще дуже мало можливостей. Ми знайшли щось схоже на CRM, але це більше була табличка у веб-версії, заточена під e-commerce. Ми десь три місяці з ними працювали, щоб вони зробили під наші потреби. Там вже хоч есемески можна автоматично відсилати, бо на Промі - не можна. Ти знаєш, скільки це часу. Але складу не було. Ми шукали далі, задача стояла так: два сайти, які мають продавати з одного складу. І можливість зробити те, що ти хочеш. Щоб не було рамок. Бо знаєш як: ти купуєш шаблон, працюєш в ньому, і нічого не можеш більше зробити. В попередній теж можна було щось робити, але ті двоє хлопців, які розробляли, дуже довго відповідали. Відповіді можна було чекати два дні. Ну і склад там було нереально зробити. Це мав бути конструктор, як у OneBox. Ми гуглили, шукали, розглядали Амо, там можна було законектитись до Мой Склад. В Промі теж, але його до Хорошопу не під’єднаєш. Це наче підходило, але треба купувати Амо і Мой Склад. Я зайшов і мені якось зразу не сподобалось. Хоча воно дешевше. А ще виявилось, що Мой Склад нам не підходить, бо там не можна було залити з Прому структуру файлів, і щоб все працювало. Структура на Промі не може помінятися, бо тоді зміняться посилання і не буде працювати реклама. Нам порадили 1С, сказали, що в них кльові чуваки, все роблять. І ми вирішили, що робимо на 1С. Купили сервер, термінал, місяць попрацювали з тими хлопцями. А потім вони сказали почекати пару місяців, щоб доробити якийсь проект. Товари вже були, щось було, але нічого не працювало. Я потім ще спілкувався з іншими 1С-никами, і я зрозумів, що вони звикли працювати по-старому, як у 2001 році. Наче в тебе є ларьок, і нічого не знаєш. Таке якесь відношення. А я ж знаю всі свої процеси. Моя думка не враховувалась. Важливим фактом було те, що якщо щось зламається, я сам нічого не зроблю.
Вимоги: В мене має бути максимум автоматизації. Якнайменше людей. Тим більше, зараз такий час, що не треба поступово автоматизовувати і звільняти людей, а відразу починати з цього. Коли ми починали, один пакувальник пакував 20 відправок в день, потім - 50. Ми старалися досягти максимальної ефективності, а це залежало від автоматизації всіх процесів, які передують пакуванню. Це все було в моїй голові. Я спитав інтегратора, а він відповів, що так, це можна зробити. Це вже питання довіри. А тут, коли я почав вивчати, то зрозумів, що це конструктор, і можна розібратися. Я шукав далі, знайшов OneBox, Амо, Retail CRM. На сайті OneBox був список інтеграторів. Я побачив людей з Франківська і подумав: о, чуваки говорять по українськи, буде прикольна комунікація. Потім ми подумали, що то дорого і не знати, що можна там зробити. Я, коли вибирав CRMку, то мав кілька ключових умов: синхронізація з Промом, з Хорошопом, Нова пошта, Укрпошта, есемески, склади.
Впровадження: Мені сподобалось, що тут можна почати з однієї ліцензії. Я знав, що нам однієї буде замало, але мій напарник - економніший за мене, - для нього було важливо, щоб почати з мінімуму. А потім, коли починаєш працювати, тобі легше купити ще один акаунт. Особисто для мене терміни виконання інтеграції були не дуже важливі, скоріше, для внутрішньої дисципліни. Але ставити їх треба, без термінів нічого не вийде. Є порядні підрядчики, а є не дуже. Якщо в процесі видно, що вони не дуже порядні, ти можеш впливати. Якщо бачиш, що порядні, то вже можна домовлятись. Але без вкладання свого часу нічого не вийде. Заплатити максимальний тариф - це найлегше. Тут треба пахати: пояснювати, перевіряти. В середньому на день ми виділяли 3 години на впровадження з інтегратором: комунікацію, тестування, уточнення. Ключові речі ми впровадили за місяць. На складніші функції пішло ще пів місяця. Але консультації тривають і досі. Завжди треба розраховувати, що енна кількість задач залишиться. Але я думав, що буде більше проблем.
Що треба покращити: більше часу виділити на перше ТЗ. Бо ми це зробили швидко, ми думали одне, ви думали інше. Тому треба більше часу на прописування перших кроків. Треба більше уточнюючих питань. Над цим треба працювати може навіть тиждень.
Результат: Ще не можу сказати, чи ми зекономили гроші, час і нерви, бо в мене позиція така: спочатку ти маєш створити умови для покращення, а тоді вже брати більшу кількість замовлень. А не тоді робити, коли ти задихаєшся, і в результаті ти ні те, ні те не робиш. В нас попереду зимовий сезон, якраз маємо можливість перевірити. От вчора ми нарешті зробили таку круту автоматизацію, яку я вже два роки хотів зробити. Але спочатку треба було зробити базовий функціонал в програмі. А на пакувальниках вже видно прогрес: зараз один пакувальник пакує без напрягу 150 замовлень, а до того - 20, потім 50, 80. Максимум - 100. В нас під замовлення товар приїжджає десь в 11 годині, і працівник до першої не обробляв замовлення, а тільки сортував і перевіряв. А зараз за пів години можна весь товар прийняти і розбити по статусах. І він тепер не з першої пакує, а з пів дванадцятої.
Підсумок: Я вважаю, що декільки тисяч доларів на впровадження для нашого невеликого бізнесу - це не є дуже дорого. Все в порівнянні. От наприклад SEO, оптимізація сайту. Зараз це коштує мінімум 1000-1500 доларів в місяць. І ти не бачиш результату. Бо ось тут ти працюєш кожен день, а там ти вкладаєш у щось віртуальне, що може принести якийсь трафік. Все в порівнянні. А найкраще - це порахувати зарплату людям, яку ти мав би платити замість того, що робиться. Ти думаєш: ага, дорого. Але порахуй: якщо в тебе один пакувальник буде працювати так, як три з допомогою того ПЗ, то за пів року це окуповується, і ти виходиш в плюсі.
Для впровадження обов’язково треба брати когось, хто тобі буде допомагати. Інтегратора. Бо сам витратиш дуже багато нервів і часу. Ніби є якийсь ґайд, але він потребує людини з досвідом. Якщо треба дешевше - то буде довше. Це варіант. Круто би було, якби була людина, яка курує впровадження зі сторони клієнта. Бо як не крути, хтось має збирати інформацію з середини компанії і повністю розуміти всі процеси. А далі - терпіння, і все вийде. А от для масштабування бізнесу тобі вже не потрібен інтегратор. Ти ж можеш скопіювати ролі, береш 10 пакувальників і пакуєш 1000 замовлень в день. Це вже просто. І тепер кожен день, коли є час, ти знаходиш і використовуєш нові можливості Боксу. От сьогодні ми почали використовувати чат. З кожним днем в голові появляються нові автоматизації, бо ти починаєш з цим працювати.
